28 червня 2019 року виповнилося 23 роки від дня ухвалення Верховною Радою України Основного Закону нашої держави – Конституції України. Чому цей акт найвищої юридичної сили є найбільшою нормативною та соціальною цінністю? Навіщо громадянам знати свої права й обов’язки, закріплені в Конституції? Як низька конституційна культура і конституційний нігілізм загрожують державності? Чи потребує Конституція України оновлення? Які ризики пов’язані з її подальшим формальним застосуванням? На ці й інші запитання журналістам юридичного телеканалу «Право-TV» відповіли фахівці-правознавці, серед яких і директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Устименко, котрий наголосив, зокрема, на необхідності конституційного закріплення засад національної економічної системи.
Конституція України визначає наші права й обов’язки як громадян України, гарантує верховенство права та проголошує життя людини найвищою соціальною цінністю. Але, за словами фахівців (судді Конституційного Суду України у відставці кандидата юридичних наук Володимира Кампа, доцента кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету Національного авіаційного університету кандидата юридичних наук Анни Рибікової, доктора юридичних наук, доцента Людмили Козловської та члена-кореспондента НАН України Володимира Устименка), це не просто нормативно-правовий акт: Конституція є також основним правовим інструментом захисту громадянського суспільства від свавілля держави і, загалом, великою нормативною цінністю. З огляду на це, надзвичайно важливо, щоб громадяни були конституційно грамотними, оскільки це значною мірою формує їхнє правове мислення, правову культуру. Знання Конституції, її норм та їхнього застосування, а отже, й уміння себе захистити робить людину сильнішою у правовому сенсі та впевненішою в собі.
 Видання Конституції України, на якому під час своєї урочистої інавгурації новообраний Президент України присягає на вірність українському народові |
На жаль, упродовж тривалого часу спостерігається консервація низької конституційної культури переважної більшості українських громадян, що завдає великої шкоди державі та суспільству. Не менш небезпечними проблемами є судовий конституційний нігілізм і формальне застосування Конституції, які перетворюють її норми на суто декларативні, не наповнені реальним змістом приписи. Це, у свою чергу, перешкоджає досягненню остаточного правового результату – розв’язання проблемної правової ситуації – і, як наслідок, породжує недовіру громадян до судових рішень і судової влади в цілому, а також недовіру до практичної ролі Конституції як готового до роботи механізму. Тому важливо застосовувати Конституцію системно, постійно наочно демонструючи правовий зв’язок між певною правовою ситуацією, конкретними нормами права та нормами Конституції. Як показує досвід західних демократій, подолати правовий, зокрема конституційний, нігілізм можливо, якщо здійснювати також систематичну правову просвіту.
 |
Основним ризиком у подальшій реалізації Конституції фахівці вважають формальне застосування її норм. Адже саме в суді конституційні норми стають реальністю, «оживленим, утіленим правом». Практичне застосування норм Конституції – це єдиний механізм забезпечення дії верховенства права. Серед інших ризиків – потенційна небезпека застосування Конституції можновладцями як інструменту для досягнення ними власних цілей, тобто корупційний ризик.
На думку правознавців, жодна з норм Конституції України ще не застаріла, а отже, не можна стверджувати, що цей засадничий документ потребує радикального оновлення.
 Член-кореспондент НАН України Володимир Устименко |
Водночас, учені НАН України пропонують доповнити текст Основного Закону нашої держави деякими важливими нормами – і ось чому. «Із кожним політичним циклом в Україні змінюється економічна політика. Проте будь-які більш-менш серйозні інвестиції (якщо йдеться, звичайно, не про сільське господарство, а про високотехнологічні галузі) розраховані, як правило, на 5-10 років, тож, безумовно, такі різкі зміни економічного курсу негативно позначаються на нашій державі. Ми вважаємо – і надавали відповідні зауваження та пропозиції до органів влади, – що до Конституції України слід було б додати важливий і нині відсутній у ній розділ, який регулював би національну економічну систему. На наш погляд, це зміцнило б і нашу державу, і нашу економіку,– говорить член-кореспондент НАН України Володимир Устименко і додає: – Реалізація конституційних прав людини і громадянина можлива лише за наявності належної матеріальної підстави,економічної спроможності».
Позицію правників НАН України щодо зазначених питань викладено в монографії «Конституційні засади економічної системи України» (авторський колектив: В.А. Устименко, Р.А. Джабраїлов, В.М. Кампо, Р.О. Коваленко, М.В. Савчин).
Відеозапис телепередачі доступний за посиланням: https://youtu.be/MkvMLKyvy2U.
Ілюстрації – з відкритих Інтернет-джерел