На території Білгород-Дністровської (Аккерманської) фортеці, що на Одещині, тривають розкопки, які проводить Білгород-Дністровська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Про мету й попередні результати цих робіт пишуть керівник цієї експедиції – науковий співробітник Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Ірина Борисівна Тесленко та завідувач кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) кандидат історичних наук, доцент Андрій Васильович Красножон.
 Вигляд розкопу після двох тижнів роботи експедиції |
У Східній Європі Білгород-Дністровська фортеця є однією з найбільших фортець XV ст., що збереглися до наших днів. Своєю появою вона зобов’язана ініціативам молдавських господарів у XV ст., а також місцевій владі Білгорода. До середини 1450-х рр. планування фортечного ансамблю сформувалося в сучасних межах. Зовнішній пояс укріплень було кардинально перебудовано за наказом турецького султана Баязида II в 1490-х рр. – після переходу Білгорода під владу Османської імперії. Відтоді споруда кардинально не змінювала свого вигляду.
Фортеця є пам’яткою архітектури національного значення з охоронним №560 (згідно з постановою Ради Міністрів УРСР №970 «Про впорядкування справ обліку та охорони пам’яток архітектури на території Української РСР» від 24 серпня 1963 р). З 2009 р. територія фортеці та прилегла зі сходу і південного сходу зона є пам’яткою археології національного значення «Городище антична Тіра – середньовічний Білгород» (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №928 від 3 вересня 2009 р., охоронний №150007-Н).
На початку липня 2017 року роботу на цій пам’ятці розпочала Білгород-Дністровська археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом наукового співробітника цього інституту кандидата історичних наук І.Б. Тесленко. Участь у розкопках беруть також студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського під керівництвом завідувача кафедри історії України цього університету кандидата історичних наук, доцента А.В. Красножона.
Роботи проводяться за підтримки Одеської обласної ради (голова – Анатолій Урбанський) і Білгород-Дністровської міської ради (міський голова – Алла Гінак) та відповідно до договору з КП «Фортеця», в користуванні якого з 2011 р. перебуває згадана пам’ятка. Заплановано розкопки на площі 160 м2.
Основною метою робіт стало поновлення досліджень залишків Султанської мечеті, зведеної, як вважається, султаном Баязидом II наприкінці XV ст., а також руїн християнської церкви, котрі перебувають під мечеттю – на території Цивільного двору – для подальшої їх реставрації та експонування. Крім того, планується вивчити культурні нашарування з зовнішнього боку північної стіни цитаделі, де будуватимуться укріпні споруди. Головна наукова мета археологічних робіт пов’язана з отриманням детальної стратиграфії на обох ділянках, уточненням хронологічної позиції архітектурних об’єктів і їхніх конструкційних особливостей.
 Залишки північної стіни мечеті, ушкодженої траншеєю під кабель |
Наразі найприкметнішою частиною архітектурного ансамблю залишаються руїни округлого мінарету на квадратній – у плані – основі. Залишки стін самої мечеті та християнського храму, що передував їй, ледь простежуються на поверхні.
 Мінарет (сучасний вигляд) |
Розкопки було розпочато в північній та північно-східній частинах мечеті – на ділянках, які, згідно з архівними даними, ще не досліджувалися. Науковці повністю відкрили контур північної та частково східної стін, розчистили підлогу всередині будівлі, попередньо визначили можливе місце розташування входу, а також дослідили конструкційні особливості фундаментів мечеті, кладки яких, як виявилося, було перев’язано дерев’яними балками, з’єднаними масивними залізними цвяхами.
Під західною стіною мечеті вчені виявили фундаменти капітальної споруди, побудованої до турецької облоги фортеці у серпні 1484 р. На окремих ділянках отримано стратиграфічні розрізи на глибину до 3 м. Під середньовічними нашаруваннями виявлено залишки античної Тіри.
В результаті здійснених досліджень вдалося з’ясувати, що стіни апсиди християнського храму збереглися на висоту до 1,2 м.
Серед знахідок увагу привертають середньовічні й античні монети, наконечник стріли, фрагменти фресок, залізні та скляні вироби, різноманітна кераміка, значну частину якої складають середньовічний полив’яний посуд, синхронний періодові зведення й функціонування як храму, так і мечеті (XV ст., рубежу XV–XVI ст.ст. і XVII–XVIII ст.ст.). Це переважно витвори місцевих майстрів, а також імпорт із території Іспанії та Анатолії.
* * *
Історична довідка
Білгород-Дністровська фортеця у відомому нині плануванні сформувався в декілька етапів – у період із 1410-х по 1450-ті рр., коли місто перебувало під протекторатом середньовічної Молдавської держави. 5 серпня 1484 р. Білгород узяли війська турецького султана Баязида II. Місто було перейменовано в Аккерман. Турецьке панування тривало тут майже 328 років – до 1812 р.
Частково зруйновану після штурму фортецю турки відновили до середини 1490-х рр. Основні зміни торкнулися зовнішньої фортечної огорожі, що простягнулася з напільного боку. В цей же період було споруджено головну мечеть Аккерману – Султанську.
Наприкінці правління османів у місті (станом на 1793 р.) у межах огорожі середньовічної фортеці вже налічувалося сім мечетей та одне напівзруйноване тюрбе (усипальниця, гробниця). На прилеглій території – в межах найближчої міської забудови – ще чотири мечеті.
Султанська мечеть була найбільшою у місті: її площа становила близько 400 м2, що робило її найбільшою не тільки в Аккермані, а й однією з найбільших у всіх османських володіннях на теренах Північного Причорномор’я.
Будівля проіснувала до 1830-х рр. До наших днів від цієї мечеті зберігся мінарет, зведений біля південно-західного кута споруди.
Найперше та єдине з відомих зображень мечеті датується 1770 р. і є досить умовним. На військовому аксонометричному кресленні це – одноповерхова кам’яна будівля з чотирискатним дахом.
 Мечеть на аксонометричному кресленні 1770 р. |
Перше достовірне зображення мінарету датується 1790 р. На акварелі військового рисувальника М.М. Іванова верхня частина мінарету Султанської мечеті є вищою за інші у фортеці. Це пояснюється розміщенням споруди на найвищій точці Акерманського мису.
 Мінарет Султанської мечеті на акварелі М.М. Іванова 1790 р. |
Щонайменше до 1869 р. на мінареті зберігалося шерфе (балкончик для муедзина), конструкція якого складалася з дерев’яного каркаса балкончику, обшитого дранкою.
 Мінарет у 1869 р. |
Останні спостереження дають змогу говорити про різне походження мінарету й мечеті. У 1977 р. учасники археологічної експедиції під керівництвом Г.Г. Мезенцевої розкопали фундаменти первинного мінарету біля південної стіни.
Першу згадку про мечеть залишив османський мандрівник і письменник Евлія Челебі, розповідаючи про облогу фортеці султаном Баязидом II. Він писав про її «приємний вигляд» і про наявність одного мінарету та підсумовував: «Чудова мечеть султана Баязида, старовинна і проста на вигляд». Таким чином, мечеть відбудували з ініціативи султана, який взяв фортецю після облоги на початку серпня 1484 р. На османських планах Аккерману 1793 р. цю споруду підписано як «Мечеть султана».
У нижній частині фортеці біля прісноводного Дністровського лиману в епоху Баязида II було збудовано хамам (лазню). Омовіння віряни здійснювали, швидше за все, саме тут.
У період тимчасової присутності у фортеці російських військ у 1770 р. в мечеті було організовано полкову церкву. У 1789 р. джерела називають Султанську мечеть «церквою Троїцького піхотного полку».
Мечеть було ліквідовано, ймовірно, на початку 1830-х рр. Принаймні на плані фортеці 1807 р. її ще позначено, а от на малюнку Карло Боссолі 1839 р. – уже ні: залишився тільки мінарет. Дослідники припускають, що місцеві мешканці розібрали споруду на будівельний камінь незабаром після 1832 року, коли фортецю було виведено з реєстру військових об’єктів.
* * *
P.S. Про цьогорічні археологічні розкопки на території Білгород-Дністровської фортеці дізнавайтеся також із повідомлень українських ЗМІ:
https://www.5.ua/regiony/yak-arkheolohy-shukaiut-vkhid-u-drevniu-sviatyniu-bilia-akkermanskoi-fortetsi-149929.html
https://ua.112.ua/video/u-bilhorod-dnistrovskomu-vedut-arkheolohichni-rozkopky-shcho-znaishly-arkheolohy-242541.html
http://1tv.od.ua/news/21931
http://odessa-life.od.ua/news/43362-Chto-ischut-istoriki-i-arheologi-na-territorii-Akkermanskoy-kreposti-FOTO
Офіційне повідомлення з сайту Одеської обласної ради:
http://oblrada.odessa.gov.ua/blog/pochatok-arheologichnyh-rozkopok-v-akermanskij-fortetsi/